День української писемности та мови
«… на високій священній Горі росло невмируще чудо-дерево Мова. Дерево те було життям народу волелюбного. Як тільки у сім‘ї народжувалася дитина, батьки зривали з чудо-дерева листочок і прикладали до уст немовляти. І вбирало дитя з того листочка силу і міць народу волелюбного, починало говорити мовою дідів і прадідів своїх. І чим більше зривали листків, тим густішала крона, тим буйніше дерево розросталося, сягало вершечком своїм неба синього, сонця гарячого».
Казка про Хоробрих із Найхоробріших
Увібралося багрянцем диво-дерево Мова у нашому ліцеї. Кожен листочок-виконане цікаве завдання, розгаданий ребус, головоломка чи кросворд. Діти старалися, аби дерево було пишним, гарним, щоб донесло на гілках своїх до Всевишнього їхню молитву за рідну країну, за мир, за Хоробрих із Найхоробріших. За працю свою отримали барвисте листя, щоб сплести вінки і якнайкраще зустріти свято, яке завітало до нас з осіннім падолистом, - День української писемности та мови.
https://www.facebook.com/100073344991198/videos/299769849526596
